РОЗСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., перех., розм. Ви́кликати сварку між ким-небудь; посварити. Така мета у хана Батия — в одного руського князя землю відібрати, другому дати, щоб і князів розсварити між собою, і силу руську роз’єднати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 529).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 800.