РОЗРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., перех., розм. Дотиком виклика́ти біль у пошкодженому місці. Він.. пальця свого пораненого дуже розразив: знов виступила кров (Крим., А. Лаговський, І, 1905, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 787.