Про УКРЛІТ.ORG

розпірка

РО́ЗПІРКА1, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Янов., І, 1959, 301); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. Дівчатка стрижені і в завивках, спідничини вузенькі, до колін, з розпіркою ззаду (Тют., Вир, 1964, 57); Легкий гірський вітерець.. куйовдив чорне волосся Кульжан.., залітав у розпірку її довгої сорочки (Тулуб, В степу.., 1964, 146).

РО́ЗПІРКА2, и, ж., спец. Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні. Якщо ширина лотока до 4м, то замість анкерних паль і схваток можна встановлювати горизонтальні поперечні розпірки між верхніми насадками поздовжніх стін (Довідник сіль. будівельника, 1956, 94); // Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь. На початку сокоруху скелетні гілки першого ярусу відхиляють в напрямку ряду під кутом 40 —— 50 градусів за допомогою розпірок з.. дроту (Хлібороб Укр., 1, 1969, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 766.

вгору