РОЗПІ́НИТИСЯ, иться, док. Почати сильно пінитися. Розпінився Рівчак весною в половодді (Бор., Тв., 1957, 143); Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився (Коб., III, 1956, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 766.