РОЗПІКІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпікірува́ти. Рослинки суниць, розпікіровані в парниках, навіть ті, що не мають корінців, приживаються значно краще, ніж в грядках (Сад. і ягідн., 1957, 257); Розпікіровану розсаду злегка поливали і закривали плівкою (Хлібороб Укр., 1, 1969, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 766.