РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник. — На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви — робіть те, що вам буде наказано, — суворо звернувся до мене становий (Мирний, IV, 1955, 370); Голос розпорядчика: до мікрофона! (Тич., III, 1957, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 777.