РОЗПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який служить для розподілу, пов’язаний з розподілом чого-небудь. Вся розподільна робота повинна проводитись під кутом зору якісного добору працівників-керівників у всіх галузях державного і громадського управління (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 302); Постолак.. пробіг очима по кварталах .. міста і спинився на правому березі, на густих, мов хащі, металевих сплетіннях розподільної станції (Коцюба, Нові береги, 1959, 462); Розподільні арики мусили робити самі ж дехкани (Ле, В снопі.., 1960, 343).

∆ Розподі́льна сі́тка — сукупність споруд, труб або проводів для розподілення рідин, газів чи електричної енергії між споживачами. По магістральних лініях вода підводиться до розподільної сітки, а по розподільних — транспортується з магістралей до споживачів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 317); Розподі́льний вал — пристрій, що забезпечує певну послідовність виконання машиною різних операцій і циклічність процесу в цілому. Всіма рухами верстата керують кулачки, що знаходяться на розподільному валу (Технол. різального інстр., 1959, 127); Розподі́льний зако́н мно́ження — властивість дій додавання і множення, що виражається тотожністю a (b+c) = ab + ac; Розподі́льний щит — пристрій для розподілення електричного струму низької напруги на електричних станціях та підстанціях, а також між споживачами. Він.. допомагав монтувати у млині розподільного щита, приєднуючи до нього проводку (Кучер, Трудна любов, 1960, 447).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 774.