РОЗПЛЮ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розплі́скувати 1, 2. Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю і, розплюскуючи по дорозі, подала студентові (Коцюб., II, 1955, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 771.