РОЗПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розписа́ти 1-4. Папа писав мені якось, що «ролі розписані для акторів» (Л. Укр., V, 1956, 204); Робочий день Володимира Матвійовича був розписаний і розпланований до хвилини (Знання.., 11, 1969, 21); Які тільки етикетки не прикрашали пляшки і банки! Та все.. розписані мовами мало не всіх європейських народів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156); Десь незабаром повинен Потурайчин з’явитися в Вороничах, адже вибори вже розписані (Март., Тв., 1954, 362); Лукія стояла під велетенською люстрою серед розписаних фресками стін (Донч., III, 1956, 48); — У кожного розписана спина, сліди петлі на шиї (Довж., Зач. Десна, 1957, 98); // розпи́сано, безос. присудк. сл. Спасибі Оксаночці, Микосеві і Дорі за листи! Вони дуже славно почали писать листи, так-таки все як слід розписано (Л. Укр., V, 1956, 130); Дивовижні оздоби скрізь наліплено, горорізьбою оздоблено, стіни розмальовано, розписано (Горд., Чужу ниву.., 1947, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 763.