Про УКРЛІТ.ORG

розпиндючитися

РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися. — Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (Н.-Лев., IV, 1956, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 762.

вгору