РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ¹ див. розпиля́тися¹.

РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ², юється, недок., РОЗПИЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док.

1. Розділятися на частини при пилянні. З цього світлого, легкого каменю, що добре розпилюється і обробляється, будувалось місто біля моря (Рад. Укр., 20.1 1971, 2).

2. тільки недок. Пас. до розпи́лювати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 761.