РОЗПИ́ВОЧНИЙ, а, е.

1. Пов’язаний з вживанням спиртних напоїв на місці продажу, без виносу. Розпивочний продаж.

2. у знач. ім. розпи́вочна, ної, ж. У дореволюційній Росії — шинок, у якому продавали і розпивали спиртні напої на місці продажу, без виносу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 760.