РОЗПЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЕ́СТИТИСЯ, е́щуся, е́стишся, док. Псуватися від надмірної уваги, ніжності, пестощів. Хоре, коли не вмре, то розпеститься (Номис, 1864, № 8151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 760.