РОЗПА́ЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПАЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Роз’єднуватися, розплавлятися на місці спаювання. Василь узяв пробку [від радіатора]. Він був сердитий до краю.— Ну, а води тепер де я візьму? Без води ж розпаяється все… (Довж., Зач. Десна, 1957, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 759.