РОЗМІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розмі́чувати. Щоб одержати виріб відповідної форми і розмірів, потрібно .. перенести на поверхню заготовки з рисунка або зразка контури розмічуваної деталі (Практ. з машинозн., 1957, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 744.