РОЗМІ́ТЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розмі́тник. Прийшов на завод демобілізований солдат Михайло Завада. Послали його.. підручним розмітчика (Ком. Укр., 1, 1968, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 744.