РОЗМІРКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий. — Не буду для Вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом; не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не безглуздий (Н.-Лев., VI, 1966, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 743.