Про УКРЛІТ.ORG

розмін

РО́ЗМІ́Н, у, ч. Дія за знач. розміня́ти, розмі́нювати і розміня́тися, розмі́нюватися. І «гостює» по неволі Габріель ді Кастельнеро, жде, як бога, того часу, що підуть на розмін бранці (Л. Укр., I, 1951, 396); Під час Кримської війни був припинений розмін кредитних білетів на дзвінку монету, З цього часу грішми були паперові карбованці (Іст. СРСР, II, 1957, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 741.

вгору