РОЗМІ́ЖЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІЖЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 741.