РОЗМРІ́ЯНО, розм. Присл. до розмрі́яний. — Ви поет і пишете вірші? — спитала пані Іванна розмріяно (Коб., III, 1956, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 749.