РОЗМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех.

1. Молотячи, розбивати, подрібнювати що-небудь.

2. тільки док., перен., розм. Дуже побити (перев. у бою, в сутичці); завдати поразки. — Ми були лише така собі латка. От і пришили нас нарешті під Дуклю, там нас розмолотили, і ми поїхали знову формуватися (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 350).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 748.