Про УКРЛІТ.ORG

розмовниця

РОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до розмо́вник 2. - А чи не знаєте ви чогось докладнішого про життя самої пані Бічер-Стоу, роман якої ми всі знаємо з ва-ших оповідань? — каже одна з дорослих розмовниць (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 747.

вгору