Про УКРЛІТ.ORG

розметнутися

РОЗМЕТНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм.

1. Раптово широко, навстіж розчинитися. Двері з грюкотом розметнулися, і з сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп (Гончар, III, 1959, 379).

2. рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися. Як у п’ятницю зайнявся ранок, потоптали [русичі] половців у прах і помчали красних половчанок, розметнувшись стрілами в степах (Забіла, У.. світ, 1960, 164).

3. Розкинутися, простягтися на великому просторі. Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов, розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря (Гончар, І, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 739.

вгору