РОЗМЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗМОЛО́ТИСЯ, мелю́ся, ме́лешся, док.

1. тільки 3 ос. Від подрібнення, розтирання перетворюватися на борошно (про зерно); // Від подрібнення, розтирання перетворюватися на порошок. Черепашник порівняно легко розмелюється (Компл. використ. вапняків.., 1957, 65).

2. перев. док., перен., фам. Почати говорити багато зайвого; розбазікатися. [Пані (сердито):] Що то розмололась.., стара! Годі базікать чорт знає що! (Вас., III, 1960, 471).

3. тільки недок. Пас. до розме́лювати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 738.