Про УКРЛІТ.ORG

розмахуватися

РОЗМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. чим і без додатка. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка). Вони спершу повагом складали шаблюки, мов тілько примірялись; а потім.. давали один одному маху. То приступали, то одступали, то розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище (П. Куліш, Вибр., 1969, 106); — Гех, — хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Здоровезна постать вискочила поперед Яроша, широко розмахнулася рукою і пошпурила важку каменюку (Гр., II, 1963, 296); Поліцаї не бачили, коли Василь вийняв руку з кишені, розмахнувся і навідліг ударив Хомашенка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 96).

2. перев. док., перен. Розкинутися на великому просторі, далеко простягтися. Розмахнулись до моря степи чорноземні, Сколихнулися буйним пшеничним крилом (Стельмах, V, 1963, 189); Скресли ріки, Гуляють ріки, Розмахнулись по обрій вони (Нагн., Зустрічі.., 1955, 44); // Розправившись, здатись більшим, ширшим. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються: так широко розмахнулись його плечі, такою кремезною була його постать (Шовк., Інженери, 1956. 91); // Широко, далеко рознестися, поширитися в навколишньому просторі (про звуки). Розмахнись [пісне] та розгуляйся. Не старій та не стомляйся. Рознеси над світом віру В перемогу правди й миру (Дор., Літа.., 1957, 4).

3. перев. док., розм. Зробити розгін, розбіг; розігнатися. Зозуля — між лист і уринула. У Насті забилось серце: втече!.. Розмахнулась та так і шугнула в гущавину зелену (Вас., І, 1959, 221); // перен. Наміритися, спробувати щось зробити (перев. непосильне). Довгими ночами Іван пише вірші.. Розмахнеться на високу ноту, а «на горлицю зверне» (Кол., Терен.., 1959, 85).

4. перев. док., розм., перен. Виявити широту, надзвичайну активність у якій-небудь діяльності, у своїх задумах тощо. Землі 58 десятин. Є де розмахнутися. Дві пари волів. Троє коней (Головко, І, 1957, 209); — Головної проблеми передо мною вже нема. Я її не розв’язав. Не вистачило життя. Я розмахнувся не по літах (Довж., І, 1958, 490).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 736.

вгору