РОЗЛИ́ЙВОДА, и́, ж., розм. Те саме, що по́вінь 1. Весна підкралася непомітно.. Розбудила гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Мушк., Чорний хліб, 1960, 148); *У порівн. Марево ще й зараз по-весняному щедро затоплює степові простори, тече, струмує всюди, мов світла весняна розлийвода (Гончар, Тронка, 1963, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 727.