РОЗЛА́МАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розла́маний 2. В усім тілі чулася якась розламаність (Хотк., II, 1966, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 723.