Про УКРЛІТ.ORG

розламаний

РОЗЛА́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розлама́ти. Та ось зостались, нарешті, позаду.. розламані снарядами цегляні будівлі колоній.. Ще вони димились, горіли, зникаючи за обрієм (Гончар, II, 1959, 125); Розламаний крюк із слідами зварювання лежав на довгій чорній залізній лаві (Сонч., На Бат. горі, 1960, 12).

2. у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін. Пан.. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і.. вклався спати в хаті (Л. Укр., V, 1956, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 723.

вгору