Про УКРЛІТ.ORG

розлам

РОЗЛА́М, у, ч.

1. Дія за знач. розлама́ти, розла́мувати. Скеля струснулася від вибуху. Покривши всякі чувані людиною шуми, скреготом розламу посунулася вниз (Ле, Міжгір’я, 1953, 181).

2. Місце, по якому розламується або розламано що-небудь. *Образно. Чи чуєте, вдивившись в тротуар, ви.. Благальний клич панельної краси? Вона кричить, кричить сплетінням ліній, Розламом рис, кривавим ротом плям, Розпачливою грою світлотіні (Бажан, Роки, 1957, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 723.

вгору