РОЗЛА́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛА́ДИТИСЯ, иться, док.

1. Втрачати лад у звучанні (про музичні інструменти і т. ін.). Із-за рогу, мов чорна блискавка, вилетів велетенський розлючений бугай.. Заревів так, що враз замовк оркестр і розладився спів у колоні (Збан., Сеспель, 1961, 394).

2. Те саме, що розла́днуватися 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 722.