РОЗКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКРІПИ́ТИСЯ, крі́питься; мн. розкрі́пляться, док.

1. Звільнятися від кріплення (про що-небудь скріплене).

2. тільки недок. Пас. до розкрі́плювати 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 717.