РОЗКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. розкро́плять; док., перех. Розлити дрібними краплями, бризками; розбризкати. Один бо ти [Всеволод] зможеш веслами Волгу розкропити, А шоломами великий Дін розлити (Мирний, V, 1955, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 717.