РОЗКРИ́ЛИСТИЙ, а, е. Який має розгорнені крила, з розгорненими крилами. * Образно. Он ворушаться біля розкрилистого підніжжя ракети темні постаті [фашистів]. То не люди, то злі отруйні муравки (Загреб., Європа 45, 1959, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 715.