РОЗКО́ЛОТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розко́лотий 2. Розколотість нинішнього світу на дві протилежні суспільні системи, між якими йде непримиренна ідеологічна боротьба, — головна риса часу, без врахування якої ніщо не можна зрозуміти (Не ілюстрація.., 1967, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 706.