РОЗКЛЬОШО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що розкльо́шений. Пройшлася [Уляна] сюди й туди по доріжці, розвіваючи розкльошовану спідницю (Логв., Літа.., 1960, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 704.