РОЗКЛЕ́ЄНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. розкле́єний 2. У грудях поболює, і так якась розклеєність, надто в сиві дні, як от сьогодні (Л. Укр., V, 1956, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 703.