РОЗКЛА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Який сприяє моральному занепадові, розладові, дезорганізації кого-небудь. Радянські осередки повинні знати .. склад свого апарату і вміти давати відсіч розкладницькому впливові чиновницького елементу (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 470); Після лютневого перевороту з групою офіцерів, що вели серед війська розкладницьку роботу за завданням націоналістичної організації, Кіндрат Дарій опинився в Києві (Іщук, Вербівчани, 1961, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 702.