РО́ЗКЛАД, у, ч.

1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти. Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: — От напоровсь! Ох, і розклад же! (Головко, І, 1957, 437); Він своє поземельне справив, розклад, що на церкву або на що друге розкладають, оддав (Григ., Вибр., 1959, 260).

2. Дія і стан за знач. розклада́тися 3 — 5. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії (Ю. Янов., II, 1958, 9); Щоб активізувати в можливо короткий строк біологічне життя грунту, треба, насамперед, створити умови для розкладу дернини (Хлібороб Укр., 9, 1966, 11); Смердючі пси, недолюдки криваві, потвори тьми і розкладу, і зрад, вам не зламать Вітчизни, що у славі знялась до зір і розцвіла, як сад (Сос., II, 1958, 177).

◊ Реа́кція ро́зкладу — хімічна реакція, внаслідок якої одна речовина розпадається на дві або на кілька нових речовин.

3. Графік (занять, руху поїздів і т. ін.). Зарічний щось промимрив, у відчаї побіг на автобусну зупинку, поглянув на розклад і опустив руки: дружина була вже у місті (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 217); // Розпорядок, режим (дня і т. ін.). За госпітальним розкладом дня зараз — мертва година (Сміл., Зустрічі, 1936, 180).

◊ Вибива́тися (ви́битися) з ро́зкладу див. вибива́тися.

4. рідко. Структура, архітектура якої-небудь споруди. — Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинка, на весь його план (Фр., III, 1950, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 700.