РОЗКИПА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗКИПІ́ТИСЯ, пи́ться, док.

1. Варячись, ставати м’яким; розварюватися. Розкипається горох (Рудан., Співомовки.., 1957, 37).

2. тільки док. Почати дуже, бурхливо кипіти. Окріп розкипівся.

3. перен., розм. Ставати збудженим, роздратованим. Розкипілось моє серце — і вже я не змовчу, ні (Жур., Вечір.., 1958, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 697.