РОЗКИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, не здатний зосередитися на чому-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 697.