РОЗКИ́ДКА, и, ж.

1. розм. Дія за знач. розкида́ти¹ 1. Розкидка гною.

2. спец. Компонент узору художньої вишивки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 697.