Про УКРЛІТ.ORG

розжива

РОЗЖИ́ВА, и, ж., розм., рідко. Дія за знач. розжива́тися 1, 2.

На розжи́ву — для придбання чого-небудь, для обзаведення чимсь. — Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Кв.-Осн., II, 1956, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 679.

вгору