РОЗЖА́РЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розжа́рити і розжа́ритися. Припинення подачі води приводить до розжарення, а далі і до розтоплення поверхні анода та руйнування [рентгенівської] трубки (Рентгеногр. мет., 1953, 15).

2. техн. Світіння розжареного тіла. Як матеріал для нитки розжарення здебільшого застосовується вольфрам (Осн. радіотехн., 1957, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 677.