РОЗЖАЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Те саме, що розжа́лобитися. Розжалкувався, як бог над раком (Номис, 1864, № 4684); Розжалкувався, як вовк над поросям (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 676.