РОЗЖА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що розжа́лобитися. Ой приїдь, приїдь, мій милесенький, Приїдь же ти до мене, Розжалилося серденько моє (Чуб., V, 1874, 290); Вчитель розболівся так дуже, аж до смерті. Жона над ним розжалилася, каже йому: — Що тобі сталося? Іти за лікарем? (Казки Буковини.., 1968, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 676.