РОЗЕ́ТКОВІСТЬ, вості, ж., бот. Один із видів захворювання яблунь. Через нестачу в грунті цинку яблуні хворіють на розетковість — дрібнолистість, що зменшує фотосинтез утворення органічних речовин, різко знижує урожай і якість плодів (Хлібороб Укр., 2, 1968, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 676.