РОЗДІЛО́ВИЙ, а, е. Який що-небудь розділяє, позначає розділення.
∆ Розділо́ві зна́ки див. знак.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 665.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
РОЗДІЛО́ВИЙ, а, е. Який що-небудь розділяє, позначає розділення.
∆ Розділо́ві зна́ки див. знак.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 665.