РОЗДУРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Почати багато, надміру дуріти, пустувати.— Чом ви, мамо, не хочете віддавати Насті за Дениса? — спитав Роман в матері з докором.— А тим, що він дуже вже роздурівся, та ще й до того гарячий, як присок (Н.-Лев., VI, 1966, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 674.