РОЗДУ́М’Я, я, с., рідко. Те саме, що ро́здум 1 — 3. Під час, коли тяжке роздум’я Силенно розум засмутить, Даремно геть жену свій сум я (Манж., Тв., 1955, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 674.