РОЗДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роздря́пати 1. Кругом підіймаються копички, а дівчата товчуться на них, мов лелеки, тугими, до крові роздряпаними ногами втоптують сіно (Стельмах, І, 1962, 524).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 671.